КАТАЛОГ СТАТЕЙ.
Авто и Мото (2093)
Бизнес (6648)
Дом, семья, дети (4520)
Досуг и Юмор (680)
Еда (879)
Здоровье (3989)
Искусство (1690)
Компьютеры и Интернет (4321)
Мода, стиль (1666)
Наука (1674)
Образование (1422)
Окружающий мир (800)
Промышленноcть, оборудование (2067)
Связь (482)
Секс, любовь, отношения (965)
Спорт (936)
Справочная информация (273)
Страны, путешествия (1854)
Строительство и ремонт (7648)
Транспорт и логистика (480)
Десь там, у донецькому схроні...
Категория: Общество
| Автор: Леонід Боярчук
| Опубликовано: 13.11.2010
Десь там, у донецькому схроні…
Сказати правду, мене трохи втішила принципова громадянська позиція телеканалу ТВі щодо витрати бюджетних грошей на книжку А.Толстоухова «Харцызск: время, события, люди». Втішають і непоодинокі публікації на цю тему, зокрема в Інтернеті, хоч я добре знаю: у видавничій політиці Держкомтелерадіо нічого не зміниться доти, доки в ньому існуватиме некваліфікована і невибаглива група людей, що керує розподілом коштів за програмою «Українська книга».
Директор департаменту видавничої справи та преси Держкомтелерадіо В.Бабилюлько, певна річ, буде захищатися: «Що стосується книги "Харцизьк", про яку сьогодні дуже багато говорять, я не вважаю, що тут порушено якісь критерії, чи порушено порядок формування, тому що на моє глибоке переконання саме питання державної ваги підтримувати випуск про великі, малі міста». Так-так, лукавить пані директорка: надто вже великі і волохаті ноги стирчать із куцих штанців такого пояснення. Надто багато – аж 490 ! – райцентрів є в Україні, щоб отак вшановувати одного. Та й сам Ю.Плаксюк із «циферною» викладкою скаржився на обмаль коштів, а тут раптом розщедрився на мало не царську розкіш: 350 тисяч грн. на одну тисячу примірників!
Он і народний депутат Я.Кендзьор на тому ж таки телеканалі новин «24» каже, що у справі спонсорування книжок «можна поставити дуже багато знаків запитань про їхню, так би мовити, і наукову, й інтелектуальну якість». А люди, «які мають немалу зарплату… можуть забезпечити їхнє видання і розповсюдження власним коштом".
Має рацію також представник «Буквоїда» С.Руденко, який вважає спірною у масштабах України користь від книги про Харцизьк в авторстві А.Толстоухова. І додає: «Корисніше було б видати на ці гроші десяток молодих українських авторів». А ось так, за «24-им», охарактеризували наших розпорядників і декотрих «переможців» конкурсу «Українська книга – 2010» видавці Капранови: "Вони славні тим, що люблять видавати всіляких червононосців, товстописців і іншу міжбратію, яка нам залишилась у спадок, точніше, авторитет якої залишився нам у спадок із часів радянських. Або формується за посадою. Ну, ось і розподіл – з одного боку державні видавництва – вони не працюють з сучасними авторами, і сучасні автори завжди в гомеопатичних дозах».
Та найбільше значення завжди має те, хто пише – дилетант чи професіонал, бо навіть оплачені літредактор і коректор не зможуть виправити неуцтво у методах розкриття теми. Чи, може, десь там, у донецькому схроні вже давно діє підпільна Спілка письменників, що плекає та оцінює своїх авторів за «критеріями», доступними і зрозумілими одній В.Бабилюлько?
Бачу певну долю гумору в повідомленні видання «Украина криминальная»: «Экспертный отбор книг проводился коллегией комитета, в составе которой работали академики, издатели, писатели и библиотекари». Практика показує, що не один із них охоче поступався принциповістю, щоб і собі вхопити шматок доступного «пирога». Інші «експерти» тільки розводили руками: а що від нас залежить?!
Спасибі названим ЗМІ за інформацію. Громадяни України мають змогу в черговий раз довідатися про наше комітетівське лицарство «без страху і докору». А тепер художній номер – вірш Анатолія Толстоухова про футбольний патріотизм! Із його персонального сайту.
Шахтер
2010 год
На поле футбольном, в разгаре сраженье,
За мяч бьются, словно берут города.
Какая отдача, какое движенье,
Такого не видели мы никогда.
«Шахтер» в обороне, «Шахтер» атакует,
По флангу проход, удар с лету и – «Гол!»
Трибуны в восторге, фанаты ликуют –
И всё это чудо с названьем футбол.
Как будто вулкан стадион извергает,
Эмоции в мир и в дома, и в сердца,
Команда «Шахтер», как горняк каждый знает,
Что надо идти и стоять до конца…
Победы, очки не даются случайно,
Фортуны футбольной изменчивый миг.
Игре отдавайтесь, ребята, отчаянно,
Придет чемпионский и кубковый миг.
Не будем хитрить, все мы люди – не звезды,
А звезды – пока мы футболом больны.
И город Донецк, как футбольный наш крестный,
Столицею будет футбольной страны.
Отсюда «Шахтеру» брать с боем вершины,
С победами громкими в небо взлетать.
А мы на земле, в небесах и в машинах,
Шахтерским теплом будем Вас согревать.
Вільний журналіст Павло Копистка.
