Метод проектів як форма позаурочної роботи у початкових класах

Тамбовська К.В. - к.п.н. викладач ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім..К.Д.Ушинського»

Чернійчук Д.В. - студентка ІІІ курсу факультету  початкової освіти ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет ім..К.Д.Ушинського»

В цій статті розкриваються особливості впровадження методу проектів як форми організації позаурочної діяльності в початковій школі. Також зроблений акцент на основні принципи впровадження методу проектів в позаурочній діяльності молодших школярів.

Ключові слова: позаурочна робота, форми організації навчальної діяльності, метод проектів, принципи

Актуальність. Тема позаурочної роботи в початкових класах залишається актуальною в наш час. Сутність позаурочної освіти та виховання як складової частини системи освіти України визначають специфічні умови її функціонування, а саме: диференційованість, динамічність, гнучкість, мобільність, варіативність, доступність тощо. Позаурочна освіта та виховання - процес безперервний. Він немає фіксованих термінів завершення і послідовно переходить із однієї стадії в другу від створення умов, сприятливих для творчої діяльності дітей і підлітків, до забезпечення їх співробітництва у творчому процесі та самостійній творчості, яка і формує потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу. Особливість позаурочної виховної роботи полягає в проектуванні таких педагогічних методик та технологій, що могли б якнайповніше допомогти дітям зорієнтуватися і самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації. В наш час популярність набирає метод проектів як одна з форм роботи у початковій школі [4].

Постановка проблеми. Проблематикою є особливості впровадження методу проектів як форми організації позаурочної роботи в початковій школі та основні принципи застосування такого виду роботи в позаурочній діяльності молодших школярів.

Виклад основного матеріалу. Метод проектів не є принципово новим у світовій педагогіці. Метод проектів припускає можливість вирішення деякої проблеми. У ньому передбачається, з одного боку, необхідність використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого - інтегрування знань, умінь з різних галузей науки і мистецтва. Методом завбачено певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій школярів з обов'язковим представленням отриманих результатів, що сприяє використанню дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю [1, с.6].

Доречними та цікавими є навчально–телекомунікаційні проекти. Навчально-телекомунікаційні проекти — це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів-партнерів, організована на основі комунікації, яка має спільну мету дослідження певної проблеми, узгоджені методи, способи діяльності й спрямована на досягнення спільного результату діяльності.

Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні [2, с.12].

Розв'язання проблеми, закладеної в будь-якому проекті, завжди потребує інтегрованого знання. Але в телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібна, як правило, більш глибока інтеграція знань. Телекомунікаційні проекти педагогічно виправдані в тих випадках, коли в ході їх виконання передбачено численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за тим чи іншим природним, фізичним, соціальним та іншими явищами, які потребують збирання даних для розв'язання поставленої проблеми; передбачено порівняльне вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події; творча робота (створення журналу, газети, книги казок, будь-яких виробів своїми руками); передбачено провести змагання.

На практиці частіше доводиться мати справу зі змішаними типами проектів [3].

В початковій школі доречно використовувати проектний метод в позаурочній роботі з природознавства. Робота дітей в куточку природи дозволять не лише застосувати свої знання на практиці, а й отримати наглядний результат такої діяльності. До позакласної проектної роботи з природознавства можна віднести спостерігання за проростанням зернят пшениці (або іншої рослини) та вплив на цей процес різноманітних факторів. Наприклад, як впливають на стан рослини освітлення, температура повітря і т.д. Також є можливість застосування міжпредметних зв’язків. Але дітей необхідно змотивувати та зацікавти творчим, креативним проблемним запитанням. Наприклад, можно об’єднати природознавство та читання, поставивши за проблему пошук квітки для казкової героїні Дюймовочки. Діти мають не лише прочитати казку, а й дібрати необхідну квітку, в якій могла би жити Дюймовочка. Результатом роботи можуть бути малюнки дітей та ілюстрації, а також пояснення, як вони дійшли до такої думки [3, с.36].

За кількістю учасників проектів можна виділити такі проекти як: особисті, парні (між парами учасників) і групові (між групами учасників). За тривалістю виконання проекти можуть бути короткострокові (для вирішення невеликої проблеми або частини більш великої проблеми), середньої тривалості (від тижня до місяців) і довгострокові (від одного місяця до кількох місяців).

В організації позаурочної діяльності умовно можна виділити три етапи: 1) проектний, що включає в себе діагностику інтересів, захоплень, потреб дітей, запитів їх батьків і проектування на основі її результатів системи організації позаурочної діяльності в освітньому закладі та його структурних підрозділах; 2) організаційно-діяльнісний, в рамках якого відбувається створення і функціонування розробленої системи позаурочної діяльності допомогою її ресурсного забезпечення; 3) аналітичний, у ході якого здійснюється аналіз функціонування створеної системи [4, с.91].

Метод проектів дозволяє залишатися "успіху" не на словах, а на ділі та дитина може відчувати себе важливою, потрібною, успішною, здатної до подолання різних проблемних ситуацій. В учнів зростає впевненість у собі через усвідомлення себе, своїх можливостей, свого вкладу та особистісного зростання в процесі виконання проектного завдання.

Враховуючи вікові та психолого-фізіологічні особливості молодших школярів, теми дитячих проектних робіт краще вибирати зі змісту навчальних предметів або близьких до неї областях. Доцільно в процесі роботи над проектом проводити екскурсії, прогулянки-спостереження та ін.

Особлива увага приділяється презентації (захисту) проекту.

Поряд з позитивними моментами, ця технологія також має свої недоліки: теми не потрапляють в один урок; важко справедливо оцінити роль і роботу кожного члена команди. [4,с.91].

Але все ж таки, метод проектів дійсно є ефективною педагогічною технологією. Заслуга його полягає в тому, що він дає вам можливість бути успішним кожному учневі, незалежно від здібностей, нахилів, рис характеру.

Задатки творчої особистості є в кожної дитини, потрібно тільки, використовуючи різноманітні методи і прийоми у позакласній діяльності, щоб виявити ці задатки і на їх основі формувати унікальну творчу особистість дитини [2, с.35].

Будуючи позаурочну роботу за допомогою методу проектів, вчителеві необхідно мати на увазі наступні принципи:

1.Позаурочні заняття за допомогою проектних методів в початкових класах школи краще проводити в основному у формі одночасних занять з усіма учнями класу, тобто в груповій формі.

2.Позаурочні заняття – справа добровільна. Примушувати дітей до участі в цій роботі було б великою помилкою. Щоб не було відсіву учнів, важливо, щоб заняття були цікавими, щоб вони захопили дітей, сподобались їм. Неодмінна умова цього – доступність занять.

3.Щоб збудити та підтримувати інтерес до занять, потрібно цю роботу урізноманітнювати. Різноманітність повинна виявлятися і в змісті відібраного матеріалу, і у формі організації занять, і в доборі засобів унаочнення, що при цьому використовується [5, с.54-57].

Висновки. Важливо пам’ятати, що школа після уроків – це світ творчості, прояву та розкриття кожною дитиною своїх інтересів, своїх захоплень, свого «Я». Адже головне, що тут дитина робить вибір, вільно виявляє свою волю, розкривається як особистість. Важливо зацікавити дитину заняттями після уроків, щоб школа стала для нього другим домом, що дасть можливість перетворити позаурочну діяльність в повноцінне простір виховання та освіти.